Штучний інтелект (ШІ) уже тривалий час присутній у нашому житті, проте справжнього розмаху він набув із запуском ChatGPT у листопаді 2022 року. Лише за перші 5 днів сервіс зібрав мільйон користувачів, тоді як Facebook для цього знадобилося 10 місяців, а Netflix – понад 3 роки. Такі вражаючі темпи зумовлені доступністю сервісу та неймовірними обсягами даних, на яких тренуються мовні моделі.
Насправді ж ChatGPT – це лише один із багатьох прикладів, як технології штучного інтелекту давно змінили спосіб, у який ми споживаємо інформацію та взаємодіємо з цифровим світом: від рекомендацій на YouTube до голосового введення тексту чи прокладання маршрутів у навігаторах. Утім, поява зручного у використанні генеративного ШІ викликала багато запитань у сфері освіти: чи можна і як правильно застосовувати його під час навчання, якими є ризики та які компетенції мають розвивати вчителі й учні?
Як використовувати ChatGPT і навіщо це робити
Сервіс ChatGPT став популярним завдяки вмінню швидко генерувати текст, створювати конспекти уроків, планувати заходи, формувати тестові питання чи стисло переказувати статті. Тобто він бере на себе рутинну роботу з опрацювання великих обсягів інформації. Учитель, який готується до уроку або позакласного заходу, може за лічені секунди отримати чітку структуру заняття. Проте важливо перевіряти усі згенеровані матеріали на відповідність реальним фактам і грамотно доповнювати їх власними спостереженнями.
Річ у тім, що основа великої мовної моделі ChatGPT – прогнозування наступного слова на підставі попередніх. Тобто сервіс орієнтується на найімовірніший варіант продовження фрази, не завжди гарантуючи стовідсоткову точність або правдивість. Саме тому освітянам не слід сліпо покладатися на готові тексти й завжди проводити критичну оцінку результатів.
Чому заборона ChatGPT – це невдала стратегія
Спочатку в деяких закладах освіти почалися обговорення про заборону застосування ChatGPT, аби запобігти списуванню чи «автоматичному» виконанню учнівських завдань. Але вже очевидно, що така стратегія в довгостроковій перспективі не працює. Штучний інтелект розвивається надзвичайно швидко та проникає в усі сфери нашого життя, тому правильнішим кроком буде осмислене впровадження цих технологій, навчання критичному мисленню й акцент на академічній доброчесності.
Три аспекти штучного інтелекту в освіті
Осмислити вплив ШІ на освітню сферу зручно, поділивши його на три аспекти:
- Освіта про штучний інтелект
Ідеться про вивчення принципів роботи ШІ та його складових в межах інформатики чи спеціальних курсів. Учні й студенти можуть самі спробувати тренувати невеликі моделі, щоб побачити, як якість даних впливає на кінцевий результат. Важливо звертати увагу на етичні наслідки: упередження в алгоритмах, конфіденційність, прозорість рішень та відповідальність розробників. - Освіта зі штучним інтелектом
Йдеться про застосування інструментів ШІ в навчальному процесі: від створення текстів, зображень і презентацій до предиктивного аналізу успішності учнів. Технології на базі ШІ здатні:- Автоматизувати оцінювання та надавати персоналізовані підказки для вдосконалення знань.
- Формувати оптимальні розклади чи допомагати в організації освітнього середовища.
- Підвищувати ефективність навчання та полегшувати роботу педагогів.
При цьому критичний погляд на згенерований контент і дотримання принципів академічної доброчесності залишаються обов’язковими.
- Освіта для світу зі штучним інтелектом
З огляду на стрімке поширення ШІ, майбутні фахівці повинні бути готові працювати в умовах, де штучні алгоритми виконують значну частину завдань. За даними дослідження LinkedIn, для 84% користувачів генеративні технології можуть змінити щонайменше чверть ключових навичок. Це означає, що ми маємо розвивати:- Гнучкість і здатність до адаптації.
- Уміння швидко вчитися і підвищувати кваліфікацію.
- Навички, які поки складно автоматизувати, та творчу складову професій.
Ризики та виклики
ШІ пропонує широкий спектр можливостей, але разом із цим відкриває нові ризики:
- Потенційна неправдивість даних у згенерованих матеріалах.
- Вірогідність упередженості алгоритмів, якщо їх тренували на нерепрезентативних чи «брудних» даних.
- Питання академічної доброчесності, коли учні починають масово користуватися ШІ для виконання домашніх завдань без належного розуміння змісту.
Тому особлива увага приділяється критичному мисленню – умінню оцінювати достовірність інформації та робити власні висновки. Освітній процес має будуватися так, щоб учні не лише вміли застосовувати ШІ-інструменти, а й розуміли принципи їх роботи та пам’ятали про свою відповідальність.
Штучний інтелект дедалі глибше інтегрується в освітній простір і пропонує чимало корисних інструментів для вчителів та учнів. Однак водночас він ставить перед нами низку питань щодо ролі вчителя, якості та перевіреності знань, а також важливості гнучких компетенцій. Сьогодні мало просто знати, як відкрити ChatGPT чи використати готові матеріали – потрібно розуміти, як перевіряти отримані дані, які ризики приховує технологія та як уникати упередженості.
Підсумовуючи, можна сказати, що оптимальна стратегія в освіті полягає не в забороні, а у свідомому інтегруванні ШІ у навчальний процес. Лише так ми зможемо повною мірою використати переваги штучного інтелекту та підготувати учнів до реальності, де технології розвиваються безпрецедентно швидко.
