Народжений 1 лютого 1897 року у містечку Новоархангельськ (нині — Кіровоградщина), Євген Филимонович Маланюк зростав у родині освічених інтелігентів. Батько‑учитель та просвітянин Филимон Васильович і мати Гликерія Яківна прищепили синові любов до книги й театру. Уже в 13 років Євген писав вірші, із захопленням читав та розв’язував математичні задачі.
Дитинство та освіта
- Початкова школа — Новоархангельськ.
- 1906‑1914 рр. — Єлисаветградське реальне училище (стипендія земства за успіхи).
- 1914 р. — вступ до Петербурзького політехнічного інституту, перерваний Першою світовою.
Військова служба й боротьба за Українську державність
- 1915‑1917 рр. — випускник Київського військового училища, поручик царської армії.
- 1917‑1920 рр. — старшина Генштабу УНР, ад’ютант генерала Василя Тютюнника.
- Полон, шпиталі, інтернування у Стшелкові, Щипьорні й Каліші (Польща). Саме в таборах заснував журнал «Веселка».
Еміграція та професійна кар’єра інженера
- 1923‑1929 рр. — студент‑гідротехнік Української господарської академії (Подєбради).
- Варшава (1929‑1939) — інженер‑гідротехнік, очільник літературного гурту «Танк», співпраця з Дмитром Донцовим.
- Друга світова змусила поета пережити ще одну еміграцію — Німеччина, а з 1949 року — США, де він працював у проектному бюро до пенсії.
Творчість Євгена Маланюка
| Період | Збірки, що сформували ім’я поета |
|---|---|
| 1925‑1943 | «Стилет і стилос» (1925), «Гербарій» (1926), «Земля й залізо» (1930), «Земна мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (1939) |
| 1943‑1968 | «Влада» (1951), «П’ята симфонія» (1953), «Остання весна» (1959), «Серпень» (1964) |
Чому Євгена Маланюка називають «імператором залізних строф»?
Його вірші вирізняються лаконічністю, карбованою ритмікою та «залізною» інтонацією, що перетворює слово на зброю. У «Стилет і стилос» поет проголошує себе «кривавих шляхів апостолом», символічно змінюючи холодну зброю на перо.
Публіцистика й культурологія
Маланюк активно друкувався як критик і культуролог. Найвідоміші праці:
- «Нариси з історії нашої культури» (1954) – синтез аналізу й есеїстики.
- Есе «Малоросійство» (1959) – роздуми про причини відсутності української державності.
- «Книга спостережень» (1962, 1966) – двотомник літературознавчих і історіософських статей.
Вшанування пам’яті та премія імені Євгена Маланюка
- Вулиці на честь поета у Києві, Львові, Дніпрі, Кропивницькому; площа у Львові.
- Літературна премія ім. Євгена Маланюка (з 2002 р.) відзначає твори, що утверджують гуманістичні ідеали.
- Твори Маланюка («Стилет і стилос», есе «Малоросія») включені до програми української літератури для 11‑го класу.
Як познайомитися з творчістю Євгена Маланюка: поради читачеві
- Почніть із «Стилет і стилос» — зрозумієте авторську «програму максимум».
- Прочитайте есе «Малоросійство» — побачите публіциста‑аналітика.
- Порівняйте ранні вірші з нью‑йоркським періодом — відчуєте еволюцію стилю.
- Відвідайте бібліотеку чи онлайн‑архів — шукайте двотомну «Книгу спостережень» для глибшого контексту.
Євген Маланюк — постать, що поєднала фронтовий досвід, інженерний фах і літературний талант. Його «залізні строфи» стали символом незламності українського слова, а публіцистичні тексти закликають до державно‑творчої відповідальності. Знайомство з його спадщиною — найкраща відповідь на питання, чому творчість Євгена Маланюка залишається актуальною й сьогодні.