Василь Королів‑Старий (справжнє ім’я — Василь Костьович Королів) — одна з найяскравіших постатей українського культурного та громадського життя початку ХХ століття. Він залишив вагомий слід одночасно як письменник, видавець, публіцист, художник і діяч національного руху. Його твори вирізняються вишуканою мовою, тонкою іронією та щирою любов’ю до українського слова.
Пропонуємо коротку біографію Василя Короліва‑Старого, доповнену цікавими фактами й оглядом найпомітніших творчих здобутків, аби читач легко знайшов відповіді на запити «хто такий Василь Королів‑Старий» та «творчість Василя Короліва‑Старого».
- Ранні роки та освіта Василя Короліва‑Старого
- Революційний рух та участь у громадській діяльності
- Чому Василь Королів‑Старий ризикував свободою
- Еміграція до Чехословаччини та родинне життя
- Літературна творчість Василя Короліва‑Старого
- Чим особлива авторська манера
- Твори для дітей
- Цікаві факти про Василя Короліва‑Старого
Ранні роки та освіта Василя Короліва‑Старого
- 4 лютого 1879 р. — народився в селі Ладан (тепер — Чернігівщина, тоді — Прилуцький повіт Полтавської губернії).
- Батько був одночасно професором реальної гімназії й «добрим священиком», згодом настоятелем Свято‑Троїцької церкви у знаній своїми традиціями Диканьці.
- У десять років Василя віддали до духовної бурси, де він познайомився й заприятелював із Симоном Петлюрою. Згодом продовжив навчання у Полтавській духовній семінарії, однак мріяв про письменництво й малярство.
- 1899 р. — після десяти років богословської освіти вступив до Харківського ветеринарного інституту, 1904 р. здобув ступінь доктора ветеринарії та видав два профільні посібники.
Революційний рух та участь у громадській діяльності
Чому Василь Королів‑Старий ризикував свободою
- 1905–1906 рр.: після революційних подій долучився до українського національного руху, організував селянську спілку, за що був ув’язнений.
- Протягом 1906–1914 рр. активно дописував у українські газети «Рада», «Хлібороб», «Засів» під численними псевдонімами (Старий Василь, В. Дикий, П‑ий тощо).
- У березні 1917 р. — обраний членом Української Центральної Ради від Товариства українських поступовців (ТУП). Того ж року очолив Товариство шкільної освіти й долучився до керівництва київської «Просвіти».
Еміграція до Чехословаччини та родинне життя
- 1919 р. вирушив із дипломатичною місією УНР до Праги; через політичні зміни повернутися не зміг, але громадянства Чехословаччини не прийняв — залишався громадянином УНР до смерті.
- У Чехії зустрів майбутню дружину — письменницю Наталену Королеву; 1927 р. подружжя оселилося в містечку Мельник.
- Працював викладачем Української господарської академії в Подєбрадах, водночас продовжував літературну діяльність.
- 11 грудня 1943 р. помер у Мельнику; похований разом із дружиною на цвинтарі святого Вацлава.
Літературна творчість Василя Короліва‑Старого
Чим особлива авторська манера
Василь Королів‑Старий відшліфував мову до витонченої шляхетності, поєднуючи її з легкою іронією та глибокою етикою. Пильне око спостерігача допомагало йому відтворювати побут, традиції та психологію персонажів так, що читач відчуває живий подих епохи.
- Перший друкований твір з’явився, коли автору було лише 18 років («Син Отечества», Санкт‑Петербург).
- Загалом співпрацював із понад 50 часописами, написав близько 100 книжок та брошур.
- Його доробок охоплює публіцистику, оповідання, історичні поеми, сатиричні брошури та переклади.
Твори для дітей
- Роман для юнацтва «Чмелик» (1920) вийшов друком в Україні лише 2010 р.
- Казкові збірки: «Нечиста сила» (1923), «Чарівне намисто» (1937), віршована казка «Зух Клапоух» (1937) та 14 перекладених із чеської й словацької мов книжечок.
- Більшість дитячих видань автор ілюстрував сам, адже здобував художню освіту у майстерні Івана Їжакевича.
- Письменник сподівався, що його казки виховуватимуть у дітей чуйність, любов до природи й уміння відрізняти добро від зла.
Цікаві факти про Василя Короліва‑Старого
- Дружба з Петлюрою — витримала понад 30 років, почавшись у духовній бурсі.
- Зміна конфесії: у 1917 р. перейшов із православ’я на греко‑католицизм.
- «Русскій на Українє» — сатирична брошура, що витримала три видання загальним накладом 35 000 примірників.
- Королів‑Старий відмовився від громадянства Чехословаччини, принципово зберігаючи паспорт УНР.
- Збірку оповідань «Милосердний Самарянин» (1938) відзначено літературною нагородою Українського католицького союзу.
Твори Василя Короліва‑Старого — це поєднання глибокого гуманізму, вишуканого стилю та щирої любові до України. Його спадок залишається актуальним для всіх, хто шукає в літературі не лише естетику, а й моральний дороговказ, а дитячі казки й сьогодні надихають юних читачів бачити світ яскравішим і справедливішим.