Василь Голобородько народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанопіль (нині Луганська область). Після закінчення української семирічки він продовжив навчання у російськомовній школі-інтернаті. Саме у цей період майбутній поет відкрив для себе багатство народної казки та пісні, що пізніше глибоко вплине на його творчість.
Перші публікації та радянські переслідування
Перші вірші Василя Голобородька з’явилися у пресі 1962 року. Однак ранню літературну кар’єру супроводжували репресії:
- 1964 р. — відрахування з КНУ ім. Т. Шевченка «за поширення поглядів, не властивих радянській дійсності».
- 1965 р. — повторне відрахування вже з Донецького університету за популяризацію праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація».
- 1967 р. — невдалий вступ до Літературного інституту в Москві та пропозиція «каяття», на яку поет не пристав.
- 1968–1970 рр. — строкова служба у будівельних загонах на Далекому Сході.
Ці події сформували незалежний та принциповий характер автора, а тема свободи й національної гідності стала стрижневою у його поезії.
«Летюче віконце» та двадцять років замовчування
Повернувшись із армії, поет працював на шахті й у радгоспі. 1970 року без згоди автора американське видавництво «Смолоскип» видало його першу збірку «Летюче віконце». Цей факт автоматично зробив Голобородька «ворогом радянської держави»: цензура заборонила друк у СРСР, а самого поета взяли під нагляд. Лише 1988 року світ побачила збірка «Зелен день» — перша офіційна книжка автора в Україні.
Творчість Василя Голобородька
Рік | Ключова збірка | Примітка |
---|---|---|
1988 | «Зелен день» | Премія ім. Василя Симоненка |
1990 | «Ікар на метеликових крилах» | Частина шевченківського лауреатства |
1992 | «Калина на Різдво» | Разом з попередньою — Шевченківська премія 1994 р. |
1999 | «Слова у вишиваних сорочках» | Символічне осмислення українського коду |
2020 | «Вірші лісові», «Tęcza na murze» | Пізні твори, перекладені польською |
У віршах поет послідовно відстоює український світогляд, спираючись на верлібр і фольклорну образність: бджоли, метелики, свята, обряди. Його мова виходить за межі словників, охоплюючи «мовлену й немовлену» культуру — обряди, звичаї, повір’я.
Фольклорні мотиви у поезії Василя Голобородька
- Міфопоетичне мислення. Автор переосмислює народні міфи (казки про сватання, обряди Різдва), що надає віршам архаїчної глибини.
- Верлібр як форма свободи. Відсутність рими відтворює ритми старовинних пісень і підкреслює органічний зв’язок із усною традицією.
- Мовна повнота. Поет свідомо використовує діалектизми, архаїзми й живу розмовну лексику, розширюючи діапазон літературної української мови.
Нагороди та відзнаки Василя Голобородька
- Літературна премія ім. Василя Симоненка (1989)
- Літературна премія ім. Миколи Трублаїні
- Національна премія України ім. Тараса Шевченка (1994)
- Медаль Олександра Довженка (2016)
Цікаві факти про поета
- Антологія «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька» (Югославія, 1983) поставила ім’я українця в один ряд із класиками світової поезії.
- Окремі твори перекладено понад 15 мовами, зокрема польською, шведською та португальською.
- Навіть після вимушеного переселення до Ірпеня у 2014 році поет продовжує писати казки та вірші, мріючи повернутися до рідного Донбасу.
- Оксана Забужко та Василь Стус називають його одним із головних кандидатів на Нобелівську премію з літератури від України.