Тодось Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. у багатодітній селянській родині села Куцівка (Смілянщина).
- Батько, Степан Осьмачка, працював ветеринаром у маєтку Терещенків і став для сина головним моральним орієнтиром.
- Мати під час пологів втратила слух, що назавжди залишило в хлопця гірке відчуття провини.
- Шкільна освіта розпочалася пізно: у 9 років у церковно‑приходській школі, де викладали російською мовою. Пізніше навчався у двокласній земській школі, багато читав і мріяв стати вчителем.
Зміст
Шлях від учителя до «неблагонадійного» письменника
Як починався життєвий шлях Тодося Осьмачки
- 1915 р.— складає іспит на звання вчителя й працює у Білозір’ї.
- 1916 р.— мобілізація до царської армії, ув’язнення за антивоєнний вірш «Дума солдата», звільнення після Лютневої революції.
- 1921 р.— студент літературно‑лінгвістичного факультету Київського інституту народної освіти; член організацій «Аспис», «Ланка», пізніше МАРС.
- 1928–1933 рр.— хвиля арештів української інтелігенції, психіатричні експертизи, втечі й бездомні роки: учителювання на Поділлі, робота в бібліотеці, ночівля в скверах Києва.
Еміграція та поневіряння поета
- 1944 р.— остаточно залишає Україну: Прага → Відень → Баварія, приєднується до Мистецького українського руху (МУР).
- Наступні десять років: США, Канада, знову США, Німеччина. Виживає випадковими роботами (миття підлог на вокзалі Пенсільванії тощо), водночас пише прозу й поезію.
- Постійні шпиталі через шизофренічні напади і манію переслідування.
Творчість Тодося Осьмачки
Поетичні збірки, які визначили український модернізм
| Рік | Збірка / поема | Тематика й особливості |
|---|---|---|
| 1922 | «Круча» | глибока образність, епічність, барвистість народної мови |
| 1925 | «Скитські вогні» | гімн українському селу та степові |
| 1929 | «Клекіт» | трагічний образ селянства, злам після революції |
| 1943 | «Сучасникам» | символізм війни та зруйнованого світу |
| 1953 | «Китиці часу» | філософія буття емігранта |
| 1954 | «Із‑під світу» | апокаліптичні мотиви й біблійні алюзії |
| 1947 | Поема «Поет» | присвята батькові, діалог із совістю митця |
Прозові твори
- «Старший боярин» (1946) — «книга, де нема пекла»: райдужна панорама України, порівнювана Шевельовим зі Шевченком та Гоголем.
- «План до двору» (1951) — сатирична трагікомедія радянської дійсності.
- «Ротонда душогубців» (1956) — напівавтобіографічна повість‑видіння; герой Іван Брус уособлює самого автора.
- Оповідання «Психічна розрядка» — спроба пояснити трагедію людини, загнаної системою й власним розумом.
Вшанування пам’яті Тодося Осьмачки
- Вулиці та провулки в Києві, Черкасах, Куцівці та інших містах носять його ім’я.
- У рідній Куцівці — меморіальна дошка й музейний куточок у бібліотеці.
- Працює Фонд «Тодось Осьмачка», що організовує лірично‑поетичні толоки «Хата Осьмачки».
- Літературна премія імені Тодося Осьмачки (заснована 2013 р.) відзначає сучасних українських авторів; перший лауреат — Мирослав Дочинець.
- Твори письменника входять до шкільної програми з української літератури, а п’єса «Духів день» (Молодий театр, 2004) та роман‑біографія М. Слабошпицького «Поет із пекла» (Шевченківська премія, 2005) популяризують його спадщину.
Цікаві факти про Тодося Осьмачку
- Мріяв отримати Нобелівську премію за «Ротонду душогубців».
- Завжди носив із собою валізу з рукописами й чотиритомним словником Грінченка — навіть під час втеч із психіатричних лікарень.
- У США вірив, що «московські агенти» б’ють його струмом на відстані; втім, друзям стверджував, що часто лише «грав божевільного», рятуючись від репресій.
- Останні роки життя провів у «Pilgrim State Hospital» під Нью‑Йорком, мріючи видати збірку «Людина між свідомістю і природою».
Наполеглива любов до слова, внутрішня свобода й трагічна доля зробили Тодося Осьмачку однією з найяскравіших постатей української літератури XX століття. Його твори продовжують «пахтіти Україною» й сьогодні, відкриваючи читачам правдиву історію поета‑мученика та безмежні багатства рідної мови.
