Комедія «Сто тисяч» розкриває шахрайську авантюру сільського багатія Герасима Калитки, який, засліплений жадобою, прагне купити фальшиві гроші: сто тисяч рублів за п’ять тисяч справжніх. Умовляє на ризик кмітливий єврей‑шахрай, а перевірити “купюри” до банку вирушає наляканий кум Савка. Коли все «спрацьовує», Калитка купує мішок “рублів”, але вдома знаходить там звичайний папір. Відча́й штовхає його на самогубство, однак копач Бонавентура встигає його зняти з мотузки. Фінал оголює безмежну ницість героя: він плаче не через сором, а через «пропалу» землю поміщика Смоквинова, яку вже уявляв своєю здобиччю.
Тема та ідея комедії «Сто тисяч»
- Тема – змальування селянських буднів кінця XIX ст., коли ринкові стосунки ламали традиційні уявлення про честь і совість.
- Провідна ідея – гостре засудження бездуховності, хижацтва та шахрайства, які виростають із ненаситної жадоби до легких грошей і землі.
- Новаторство – Карпенко‑Карий поєднав традиційну народну комедію з елементами авантюрної драми, притаманної західноєвропейському театру, зробивши сюжет динамічним і захопливим.
Головні персонажі п’єси «Сто тисяч»
- Герасим Никодимович Калитка – «хазяйственний мужик», що мріє скупити «всю землю навкруги». Його девіз – «Гроші всьому голова». Самовпевнений, жорстокий до людей і тварин, здатен обвести навколо пальця будь‑кого, але власна жадоба робить його легкою здобиччю шахраїв.
- Параска – працелюбна дружина Калитки. Терпить приниження й побої, бореться за право сина одружитися з коханою Мотрею.
- Роман – син Калитки; освічений, закоханий у наймичку Мотрю. Мрії про щастя стикаються з батьківським прагматизмом.
- Савка – бідний кум, який «пішов би до самого пекла за грішми». Страх у банку й усвідомлення небезпеки підробки змушують його зректися “легких” заробітків.
- Бонавентура – романтичний копач‑кладашук. Попри злидні, залишається чесним і рятує Калитку від петлі.
- Невідомий – винахідливий єврей‑шахрай, що продає «стоятисячний» мішок, заповнений макулатурою.
- Гершко Маюфес – фактор, котрий підказує, як законно “віджати” землю в зубожілого поміщика, демонструючи інший, «респектабельний» бік тієї ж самої жадоби.
- Мотря – працьовита наймичка, чесна й горда. Уособлює справжні, а не наживні цінності.
Чому «Сто тисяч» актуальні сьогодні
- Гонитва за швидким збагаченням. Спроби “зрубати куш” у крипті чи на сумнівних схемах нагадують калитчині «сто тисяч».
- Маніпуляції та фінансові піраміди. Обіцянка «п’ять – заради ста» перегукується з сучасними аферами.
- Соціальна прірва. Конфлікт Калитки з робітниками й Пузирем перекликається з темою експлуатації найманої праці та класової нерівності.
- Вічні питання моралі. Автор нагадує: відсутність духовних орієнтирів робить людину вразливою для будь‑якого обману.
Елементи авантюрної драми та їх SEO‑цінність
Комедія містить:
- Шахрайську інтригу («як за 5 000 отримати 100 000») – ключовий запит «фальшиві гроші у п’єсі “Сто тисяч”».
- Напружений фінал (спроба самогубства) – «кульмінація “Сто тисяч” коротко».
- Моральний урок – «основна ідея комедії “Сто тисяч”».
Розкриття цих аспектів у підрозділах допоможе ранжуватися за інформаційними запитами читачів і водночас утримати їхню увагу.
Порівняння «легких» і «чесних» грошей у п’єсі
| Схема Калитки | Шлях Бонавентури |
|---|---|
| Фальшиві купюри, обман, ризик | Пошук скарбів, праця, чесність |
| Мета – моментальна нажива | Мета – знайти “чисті” гроші, не зрадивши себе |
| Наслідок – зрада, відчай | Наслідок – бідність, але чиста совість |
«Сто тисяч» Івана Карпенка‑Карого – це більше, ніж класична комедія; це дзеркало людської алчності, здатне відобразити й сьогоднішні фінансові спокуси. Актуальність твору тримається на влучному сюжеті, яскравих образах і правдивому показі того, як гроші можуть підмінити мораль.