Ольга Кобилянська (1863–1942) – яскрава представниця українського модернізму, чиї твори заклали підвалини нового погляду на жінку в літературі. Вона народилася 27 листопада 1863 року в невеличкому містечку Ґура-Гумора (тоді – Австро-Угорщина, тепер – територія Румунії). Попри непрості умови проживання в оточенні німецької та румунської мов, Ольга з ранніх років відчувала глибокий зв’язок з українською культурою, що було значною мірою заслугою її батька Юліана та матері Марії. Саме вони прищепили дітям повагу й любов до України.
Ранні роки та вплив сім’ї
Батько письменниці, Юліан Кобилянський, походив зі шляхетського роду та працював у судовій системі. Мати, німкеня за походженням, зберігала відданість українській культурі, виховуючи сімох дітей (Ольга була четвертою) у пошані до рідної мови та традицій. Завдяки переїздам родини (Сучава, Кімполунг, Чернівці) Ольга здобула багатомовну освіту: німецька, румунська, українська та навіть польська побутували постійно поряд. Хоча коштів на повноцінне навчання дівчинці не вистачало, вона рішуче продовжила самоосвіту, що згодом зробило її однією з найосвіченіших жінок свого часу.
Цікаві факти про Ольгу Кобилянську
- У 1894 році вона стала співзасновницею «Товариства руських жінок на Буковині» й головою таємного товариства «Кружок українських дівчат».
- Її перші літературні спроби були німецькою мовою, однак згодом письменниця перейшла на українську, бажаючи утвердити національну літературу.
- Найвідомішим твором Кобилянської є роман «Земля» (1901), який став перлиною української та світової літератури.
- Мала тісне листування з Лесею Українкою, що з часом переросло в глибоку дружбу.
- Попри хвороби та параліч, письменниця до кінця життя залишалася активною діячкою культури, завжди відстоювала право жінок на освіту і саморозвиток.
Літературна діяльність та феміністичні погляди Ольги Кобилянської
Ольга Кобилянська, як рання феміністка, почала висвітлювати в українській прозі ідеї рівноправності жінок і чоловіків. Письменниця зображала інтелігентних, освічених героїнь, які прагнуть мати власний голос у суспільстві.
- «Людина» (1891) – перший україномовний твір Кобилянської, в якому вона розкрила феміністичні погляди, що викликало резонанс у тодішньому літературному колі.
- «Valse mélancolique» («Меланхолійний вальс») – новела з яскраво вираженим автобіографічним мотивом. У листах письменниця визнавала, що тут описала свої власні переживання та музику, яку обожнювала.
- «Impromptu phantasie» – художньо-публіцистичний нарис, де відчутно любов авторки до музики й розуміння глибокого впливу мистецтва на духовний світ жінки.
Головна заслуга Ольги Кобилянської у вітчизняній літературі – це переосмислення ролі української жінки. Завдяки її творам жіночі персонажі більше не були пасивними та пригнобленими: вони прагнули самостійності, особистісної й інтелектуальної свободи.
Визнання та складнощі під час війни
У 1903 році письменниця серйозно застудилася, що призвело до часткового паралічу, проте вона продовжувала працювати над новими творами. Під час Першої світової війни, коли Буковина потрапила під румунську окупацію, Кобилянська не припиняла видавати свої праці, співпрацюючи з журналами «Промінь» та «Нові шляхи». Радянська влада спочатку вшанувала її персональною пенсією, але політична ситуація була суперечливою, і письменниця ставилася до СРСР досить обережно.
Коли почалася Друга світова війна, паралізована Кобилянська не могла евакуюватися з Чернівців. Вона виступала зі статтями проти нацистської агресії, що спричинило обшуки й вилучення її рукописів гестапівцями. У 1941 році румунська воєнна жандармерія встановила за нею нагляд із метою судової розправи. На щастя (і водночас на жаль), не доживши до суду, письменниця померла 21 березня 1942 року. Окупанти заборонили публікацію некролога українською мовою та траурні промови біля її могили.
Вшанування пам’яті Ольги Кобилянської
- У рідному місті Ґура-Гумора встановлено пам’ятник письменниці та названо сквер на її честь.
- У Чернівцях діє літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської, а також відкритий пам’ятник, що вшановує її внесок у культуру.
- Ім’я письменниці присвоєно Чернівецькому музично-драматичному театру; перед театром у 1980 році встановили бронзовий монумент на її честь.
- У 2006 році в Україні засновано літературно-мистецьку премію імені Ольги Кобилянської, якою відзначають твори, присвячені ролі жінки в сучасному суспільстві та гендерній рівності.
Ольга Кобилянська – постать, що поєднала в собі глибокий національний дух, європейську освіченість і сміливий феміністичний погляд на світ. Її твори, від повістей до новел, увійшли до золотого фонду української літератури, а внесок письменниці у формування образу сучасної жінки залишається неоціненним. Життєвий шлях Кобилянської, сповнений випробувань, доводить: навіть в епоху обмежених можливостей для жінок можна стати голосом свого народу, надихати інших на свободу думки й духовний розвиток.