Дата й місце народження: 3 квітня 1918 р., село Ломівка, нині Дніпровська область
Справжнє імʼя: Олександр Терентійович Біличенко
Псевдонім “Олесь” письменник отримав уже у школі, коли вчителька, щоб відрізнити його від іншого Олександра, почала називати Олесем, а прізвище хлопцю дісталося від матері — Гончар.
Дитинство майбутнього класика минало у слободі Суха на Полтавщині, де його виховували бабуся Пріська та дідусь. Саме їхні легенди та казки пробудили у хлопчика любов до слова.
Дорога до освіти
- 1927 р. — перший клас місцевої школи.
- 1933–1937 рр. — Харківський технікум журналістики.
- 1938 р. — студент філологічного факультету Харківського університету.
- Перші оповідання друкувалися у «Літературній газеті», «Комсомольці України» та інших виданнях.
Фронтовий досвід Олеся Гончара
У червні 1941 р. Гончар добровольцем пішов на фронт. Тричі поранений, у 1942 р. потрапив у полон, але втік і воював до Перемоги у складі мінометної батареї. За відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Слави III ступеня та медалями «За відвагу».
Саме фронтові події лягли в основу роману «Людина і зброя» й новели «Модри Камень» — класичних творів української воєнної прози.
Творчість Олеся Гончара: найвідоміші твори
| Рік | Назва | Коротка характеристика |
|---|---|---|
| 1946–1948 | Трилогія «Прапороносці» | Перше масштабне полотно про Другу світову війну. |
| 1960 | «Людина і зброя» | Автобіографічний роман про вибір людей під час війни. |
| 1968 | «Собор» | Символічна історія про духовні цінності й карʼєризм; майже 20 років була під забороною. |
| 1970-ті | «Циклон», «Бригантина», «Берег любові», «Твоя зоря» | Роздуми над моральними орієнтирами суспільства. |
| 1991 | «Чим живемо» | Есеї й нариси про українське відродження. |
Чому роман «Собор» став знаковим?
- Викривав бездуховність і нищення культурної спадщини.
- Письменника врятував авторитет, але книжку вилучили з обігу до кінця 1980-х.
- Кандидував на Нобелівську премію та вийшов у перекладах раніше, ніж в УРСР повторно побачив світ.
Громадська та політична діяльність
- 1959–1971 рр. — голова Спілки письменників УРСР.
- 1973 р. — очолив Український комітет захисту миру.
- Жовтень 1990 р. — демонстративно вийшов із КПРС на підтримку Студентської революції на граніті.
- 1991 р. — оголошував результати референдуму про незалежність України у Верховній Раді.
- Співзасновник Народного Руху України та Українського фонду культури (1987 р.).
Нагороди та премії Олеся Гончара
- Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної Праці (1978).
- Кавалер трьох орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції, орденів Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, Вітчизняної війни I ст.
- Лауреат Сталінських, Ленінської, Державної премій СРСР та Шевченківської премії (1962).
Чим відомий Олесь Гончар у світі?
- Книги перекладені 67 мовами та видані у 76 країнах.
- Біографічний центр у Кембриджі визнав його «Всесвітнім інтелектуалом 1992/93 років».
- У 1990-му в США відбулася окрема міжнародна конференція, присвячена його творчості.
Вшанування памʼяті
- Меморіальні дошки на будинках у Києві та Полтавщині, памʼятник у столиці.
- Державний літературно-меморіальний музей-садиба у селі Сухому.
- Літературні премії та стипендії його імені у провідних університетах України.
- Імʼя Олеся Гончара носять вулиці, школи й парки по всій країні.
Олесь Гончар залишив по собі потужну спадщину — не лише як видатний майстер художнього слова, а й як голос морального авторитета, що відстоював духовні цінності та українську незалежність. Його романи й досі актуальні й читаються на одному подиху, нагадуючи нам про силу гуманізму й відповідальність митця перед народом.