Молода покритка Ганна, осоромлена народженням позашлюбної дитини, лишає немовля на порозі бездітного подружжя Трохима й Насті. Вони радо беруть хлопчика, називають Марком і виховують як власного сина. Згодом Ганна наймається до цих же господарів «за будь-яку плату», щоб бути ближче до дитини. Ніхто з селян не здогадується, що наймичку з Марком єднають кровні узи: удень вона працює, а вночі втихомирює докори сумління сльозами.
Минуло багато літ. Марко став парубком, а старий Трохим засилає старостів до красуні Катерини. Ганна відмовляється бути весільною матір’ю, щоби не викликати кпинів. Вона йде пішки на прощу до Києва, заробляє подарунки молодятам, але підхоплює недугу. У передсмертній годині наймичка відкриває таємницю: «Прости … я твоя мати». Марко непритомніє, а коли отямлюється — Ганна вже спочила навіки.
Тема та ідея поеми «Наймичка»
- Трагічне становище жінки-покритки. Шевченко засуджує суспільні звичаї, що ламали долі незаміжніх матерів.
- Моральна велич материнства. Відмова від власного щастя заради дитини підносить Ганну над оточенням.
- Гріх і спокута. Таємна жертва стає для героїні тяжкою, але усвідомленою дорогою очищення.
Образ Ганни
Ганна — уособлення «великої сили любові», як писав Іван Франко. Її почуття «заслонює перед нею весь світ», спонукаючи до подвигу довжиною в життя. Вона:
- ухвалює болісне рішення підкинути дитину, аби врятувати її від ганьби;
- добровільно стає наймичкою у тій самій хаті;
- відмовляється від суспільного визнання, залишаючись «невсипущою матір’ю» у тіні.
Інші персонажі та їхня роль у розвитку сюжету
| Персонаж | Роль у поемі |
|---|---|
| Трохим і Настя | Символи селянської душевної щедрості; дають Маркові дім і любов. |
| Марко | Виростає чесним хліборобом; його щастя — мета самопожертви Ганни. |
| Катерина | Уособлення нового покоління; шанує наймичку як рідну матір. |
Чому варто прочитати «Наймичку» сьогодні
- Соціальна актуальність. Питання осуду й стигми навколо «незручних» тем лишаються гострими й нині.
- Непересічний жіночий образ. Ганна демонструє силу, яка не потребує гучних декларацій.
- Майстерність Шевченка. Поема написана живою народною мовою, без мелодраматичних надмірів, що робить твір емоційно достовірним.
«Змалювання такої постаті … належить до найбільших тріумфів правдивої штуки»
— Іван Франко про силу образу Ганни.
«Наймичка» — про вибір між осудом і любов’ю, гріхом і всепрощенням, звичайністю й моральною величчю. Поема нагадує: справжня материнська відданість здатна перемагати час, умовності та людський осуд.