Майбутній класик української прози народився 13 грудня 1893 року в селі Тростянець (тепер — Сумська область). Справжнє прізвище письменника — Фітільов.
Батько, збіднілий дворянин, поєднував панські манери з народницькими поглядами, а мати — теж дворянського походження — підтримувала в сім’ї російську мову. Шлюб розпався 1904 року, і мати з п’ятьма дітьми переїхала до сестри в село Зубівка. Там у малого Миколи прокинулась справжня «бібліофагія» — пристрасне читання Діккенса, Гюго, Ніцше й російських класиків.
Шкільні роки та перші революційні кроки
Початкову освіту хлопець здобув у школі, де працювала мати, а згодом навчався в Охтирській і Богодухівській гімназіях. Обидва заклади він залишив достроково через участь в українських революційних гуртках і зв’язки з есерами. Уже в підлітковому віці Хвильовий заробляв на життя чорноробом на Донбасі.
Війна, фронт і становлення політичних поглядів
Перша світова мобілізувала Миколу Фітільова до російської армії. Три роки окопів, поневірянь і «безконечної похідної дороги» підточили психіку майбутнього митця, але й загартували характер. Після Лютневої революції 1917 р. його обирають до солдатської ради 9-ї армії; у фронтових газетах з’являються перші публікації під псевдонімом «Дядько Микола».
Політична та літературна активність 1920-х
- 1918 р. — створює повстанський загін на Харківщині, воює проти гетьманців і армії УНР.
- 1919 р. — вступає до КП(б)У, одружується з Катериною Гащенко (шлюб тривав недовго).
- 1921 р. — переїзд до Харкова, робота у видавництві «Червоний Шлях» й активне занурення в літературу.
«Гарт», ВАПЛІТЕ та «Пролітфронт»
- Гарт (1923)
- ВАПЛІТЕ (1926 – 1928)
- Пролітфронт (з 1930)
Ці об’єднання Хвильовий створював, аби згуртувати найкращих авторів для вільного розвитку української літератури без диктату партії.
Твори Миколи Хвильового
| Рік | Ключові видання / твір | Значення |
|---|---|---|
| 1919 | Я тепер покохав город | дебютний вірш |
| 1921 | Поема В електричний вік, збірка «Молодість» | маніфест модерності |
| 1923 | «Сині етюди» | вибуховий успіх, нова проза |
| 1925 | Новела «Я (Романтика)» | конфлікт гуманізму й фанатизму |
| 1927 | Роман «Вальдшнепи» | смілива оцінка революції |
| 1926-1928 | Публіцистичні цикли «Камо грядеши?», «Думки проти течії» | гасло «Геть від Москви!» |
Коротка біографія Миколи Хвильового неможлива без згадки про його імпресіоністичний стиль і романтизм, що ставив у центр людини її мрію та трагедію зіткнення з дійсністю.
Літературна дискусія та переслідування
У розпалі дискусії 1926-1928 рр. Хвильовий рішуче відстоював національно-культурне відродження України. Сталін охарактеризував його виступи як «антиросійські настрої», що спричинило пресинг, цензурні атаки та вимушені покаяння.
1933 рік: особиста трагедія
Побачивши Голодомор на Полтавщині й дізнавшись про арешт друга Михайла Ялового, письменник 13 травня 1933 року в будинку «Слово» вчинив самогубство. Поховання зрівняли з землею, а ім’я автора надовго опинилося під забороною.
Пам’ять про Миколу Хвильового
- Харків: меморіальна дошка (1923-1930 рр. проживання).
- Тростянець, Сумщина: дошка на батьківському будинку (2003).
- Колонтаїв, Харківщина: меморіальна дошка на школі (2021).
- Новела «Я (Романтика)» входить до шкільної програми з української літератури.