Микола Бажан (1904–1983) – знакова постать української літератури та культури XX століття. Він був не лише поетом і перекладачем, а й енциклопедистом, культурологом, філософом і громадським діячем. Пропонуємо вашій увазі коротку біографію Миколи Бажана, його шлях у літературі, діяльність під час історичних випробувань та значення його творчої спадщини для української культури.
- Походження та ранні роки життя Миколи Бажана
- Шлях у журналістику та перші поетичні спроби
- Переслідування НКВД та доленосне нагородження
- Участь у Другій світовій війні та активна громадська діяльність
- Творчість Миколи Бажана: поезія та переклади
- Наукова та енциклопедична діяльність
- Нагороди Миколи Бажана та світове визнання
- Вшанування пам’яті Миколи Бажана
- Значення спадщини Миколи Бажана
Походження та ранні роки життя Миколи Бажана
Народився майбутній поет 9 жовтня 1904 року у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницька область) в родині військового топографа. Він був первістком серед трьох дітей. Зі слів самого Бажана, з дитинства його оточували книги та музика. Тоді ж він уперше познайомився з «Кобзарем» Тараса Шевченка, який у часи «столипінщини» вважався забороненою літературою. Любов до читання з’явилася в Миколи дуже рано – читати він навчився ще до чотирьох років.
У 1910 році сім’я переїхала до Умані (Черкаська область). Там минули яскраві роки дитинства й юності поета, саме у цьому місті він навчався спочатку в гімназії, а після її реформування – в кооперативному технікумі. По завершенні працював у місцевому музеї політосвіти.
Шлях у журналістику та перші поетичні спроби
З 1921 року Микола Бажан був студентом Київського кооперативного інституту, потім – Інституту зовнішніх відносин. Однак жоден із них не закінчив, адже з 1923 року почав активно працювати в журналістиці та водночас публікувати свої перші вірші.
- 1926 року він переїхав до Харкова, а в 1929-му повернувся до Києва і зайнявся редакторською та сценарною діяльністю в кінематографі.
- Співпрацював із журналом «Кіно», брав участь у створенні перших вітчизняних фільмів, викладав у кіноінституті. Цей період тривав до 1934 року.
Переслідування НКВД та доленосне нагородження
На початку 1935 року Бажан потрапив під підозру НКВД. У 1938-му він очікував арешту, навіть спав одягненим, аби не зганьбитися, коли заберуть вночі. У 1939 році проти нього вже була сфабрикована справа, де його звинувачували у зв’язках із «націоналістичною терористичною організацією».
Згодом з’ясувалося, що Микола Бажан мав опинитися серед репресованих на Соловках чи Колимі. Утім, усе змінив особистий наказ Сталіна нагородити Бажана Орденом Леніна за блискучий переклад з грузинської поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі». Це призупинило репресивну машину, і справу проти поета було закрито.
Участь у Другій світовій війні та активна громадська діяльність
З 1941 по 1943 рік Микола Бажан був головним редактором фронтової газети «За Радянську Україну», яка виходила для тимчасово окупованих областей. Навіть у складні роки війни він не припиняв писати. Його вірш «Клятва» (1941) став одним із символів незламності українців.
- У 1943–1948 роках Микола Бажан обіймав посаду заступника Голови Ради Міністрів УРСР.
- У 1953–1959 роках очолював Спілку письменників України.
- Під час хрущовської відлиги, в 1956 році, ініціював процес реабілітації репресованих українських письменників.
Від 1958 до 1983 року безперервно керував Головною редакцією «Української радянської енциклопедії». Паралельно був депутатом Верховних Рад СРСР та УРСР, активно займався громадськими справами, редагував серію «Бібліотека поета».
Творчість Миколи Бажана: поезія та переклади
Перші його вірші – «Рура-Марш» та «Аеро-марш» – з’явилися у пресі 1923 року в газеті «Більшовик». Того ж року він зблизився з українськими футуристами (Михайлем Семенком, Ґео Шкурупієм) і почав публікуватися під псевдонімами Нік Бажан, Панфутурист, Н. Б.
- Перша збірка «17-й патруль» (1926) присвячена подіям в Україні 1917–1920 років.
- У подальші роки вийшли такі важливі твори, як «Різьблена тінь», «Гетто в Умані», «Будівлі», «Дорога», «Поезії», «Батьки й сини» та ін.
- Особливе місце в спадщині поета посідає історична поема «Сліпці», яка залишилася незавершеною.
Під час війни широкої популярності набув цикл «Клятва» (1941). Згодом він видав книги «Сталінградський зошит» (1943), «Київські етюди» (1944) і поему «Данило Галицький» (1942). У повоєнні десятиліття продовжив публікувати збірки поезій («Італійські зустрічі» (1961), «Уманські спогади» (1972)) та літературно-критичні праці («Люди, книги, дати» (1962)).
Окремий напрямок творчої діяльності Миколи Бажана – перекладацька справа. Саме завдяки йому українською мовою було видано:
- «Витязь у тигровій шкурі» (Шота Руставелі),
- «Фархад і Ширін» (Алішер Навої),
- твори Давида Гурамішвілі, О. Пушкіна, В. Маяковського, Ю. Словацького, Р. М. Рільке тощо.
Наукова та енциклопедична діяльність
У 1951 році Миколу Бажана обрали академіком АН УРСР. Останні 25 років свого життя він присвятив видавничій справі:
- За його ініціативи створено «Українську радянську енциклопедію» у 17 та 12 томах,
- Шеститомну «Історію українського мистецтва»,
- Двотомний «Шевченківський словник»,
- П’ятитомну «Українську літературну енциклопедію» тощо.
Важливість цієї праці для розвитку української науки й культури складно переоцінити. Саме тому Олександр Гончар, дізнавшись про смерть поета у 1983 році, відзначив величезний внесок Миколи Бажана як енциклопедиста й організатора науки.
Нагороди Миколи Бажана та світове визнання
Микола Бажан удостоювався найвищих державних нагород:
- Орден Леніна (п’ять разів: 1939, 1954, 1960, 1964, 1974),
- Орден Червоного Прапора (1943),
- Два Ордени Трудового Червоного Прапора (1948, 1967),
- Ленінська премія (1982) за збірку «Знаки»,
- Премія імені Тараса Шевченка (1965) за поему «Політ крізь бурю»,
- низка інших почесних відзнак та нагород.
У 1974 році йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Цікавим фактом є й те, що у 1970 році кандидатуру Миколи Бажана на здобуття Нобелівської премії запропонував Гарвардський університет, проте поет відмовився (з імовірним острахом повторити долю Бориса Пастернака).
Вшанування пам’яті Миколи Бажана
Помер видатний поет 23 листопада 1983 року, похований на Байковому кладовищі в Києві. Його пам’ять увічнено в низці локацій та проєктів:
- Бібліотека мистецтв і бібліотека в Солом’янському районі Києва носять ім’я Бажана.
- Проспект Миколи Бажана у столиці та вулиці в різних містах України отримали ім’я письменника.
- У його київському будинку (вул. Терещенківська, 5) відкрито літературно-меморіальний музей-квартиру.
- У Кам’янці-Подільському та Умані встановлено меморіальні дошки, у тамтешніх школах діють музеї Бажана.
- За ініціативою університету в Кам’янці-Подільському запроваджено стипендію імені М. П. Бажана.
- У 2004 році вийшла ювілейна монета номіналом 2 гривні із його зображенням.
Твори Миколи Бажана й сьогодні вивчають у шкільній програмі з української літератури, а його внесок у розвиток національної культури залишається безцінним прикладом для наступних поколінь.
Значення спадщини Миколи Бажана
- Невичерпне джерело історичного досвіду: з його поезії можна дізнатися про тяжкі випробування, які випали на долю українців у XX столітті.
- Організація видавничої справи: енциклопедії, довідники та наукові видання під керівництвом Бажана відіграли вирішальну роль у становленні та популяризації української науки й культури.
- Блискучі переклади: завдяки його перекладацьким роботам світова класична література зазвучала українською мовою на найвищому рівні.
Визнаний при житті та вшанований після смерті, Микола Бажан залишається одним із найбільш авторитетних постатей української поезії та культурології. Його ім’я вплетене в літопис національної історії та літератури як синонім відданості, таланту й невтомної праці на благо українського народу.