Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач, 1871–1913) – видатна українська поетеса, драматургиня та перекладачка, яку часто називають «Дочкою Прометея» за її непохитну силу духу. Її багата літературна спадщина й досі надихає читачів, а життєвий шлях є прикладом незламності й самовідданості у боротьбі з труднощами.
Походження та родина Лесі Українки
Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 року в містечку Новоград-Волинський (нині – Звягель). Її батько, Петро Косач, належав до дворян, був юристом, меценатом і громадським діячем. Мати – Ольга Петрівна Драгоманова-Косач (псевдонім Олена Пчілка) – відома письменниця й етнографиня. У дружньому й інтелігентному середовищі родини Косачів з дитинства плекали любов до книги, знань і національної культури.
Прізвище-псевдонім «Українка» Лариса Косач обрала в тринадцять років, надихнувшись дядьком – письменником Михайлом Драгомановим, який підписувався «Українець». Так вона підкреслила свою глибоку прив’язаність до рідної землі та прагнення розвивати українську культуру.
Дитячі роки та початок навчання
Дитинство Лесі Українки минало на Поліссі, переважно в Луцьку та селі Колодяжне, куди родина їздила на літо. Вже у чотири роки вона навчилася читати, а в п’ять – писати. Водночас маленька Леся брала уроки гри на роялі, вишивала та жваво цікавилася різними науками.
Однак узимку 1881 року, ще дев’ятирічною дитиною, Леся застудилася, що призвело до туберкульозу кісток. Відтоді почалася її «тридцятилітня війна» зі складною хворобою. Через проблеми зі здоров’ям дівчинка не відвідувала жоден навчальний заклад, а здобувала освіту вдома – з приватними вчителями та за програмою, яку складали батьки. Незважаючи на труднощі, Леся самостійно вивчила 11 мов і вирізнялася неабиякою ерудицією.
Перші поетичні кроки
Свою літературну діяльність Леся Українка розпочала дуже рано. У дев’ять років вона написала вірш «Надія», а з тринадцяти стала публікувати власні поезії. У чотирнадцять уклала першу поему «Русалка» й навіть узялася перекладати «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. У 19 років підготувала навчальний посібник «Стародавня історія східних народів» для своїх молодших сестер, а в 22 – завдяки Іванові Франку видала поетичну збірку «На крилах пісень» накладом у 500 примірників.
Леся з вдячністю згадувала батьківське сприяння на початку творчого шляху, проте визнавала, що її власний життєвий і літературний шлях був сповнений болю і душевних випробувань.
Освіта та інтелектуальні захоплення
Через тяжку хворобу Леся навчалася переважно вдома, але завжди прагнула до знань. Вона цікавилася історією, філософією, музикою, літературою різних країн. Письменник Михайло Павлик, вражений її глибиною мислення, називав її «геніальною жінкою».
З 1888 по 1889 рік, перебуваючи у Києві, Леся Українка разом із сестрою відвідувала відкриті лекції в університеті та брала участь у діяльності молодіжного літературного гуртка «Плеяда». У 1891 році вона вирушила в свою першу закордонну подорож і познайомилася з Іваном Франком та іншими діячами культури. Зустрічі, дискусії та подорожі зміцнювали її прагнення розвивати національне мистецтво та літературу.
Творчий доробок Лесі Українки
- Поетичні збірки
Найбільш відомими поетичними виданнями за життя Лесі Українки були «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899) та «Відгуки» (1902). У них вона порушувала теми боротьби, любові до рідного краю, людської гідності й нескореності. - Драматургія
Леся Українка створила понад 20 драматичних творів, серед яких особливо виділяються «Одержима», «Кассандра», «Лісова пісня» та «Камінний господар». Вони наповнені філософськими роздумами про історію, людські взаємини та цінності. Хоча деякі сюжети відсилають до античності чи раннього християнства, насправді письменниця символічно змальовувала поневолення та боротьбу українців. - Прозові твори та казки
Крім поезії й драм, письменниця залишила близько двох десятків прозових текстів, а також твори для дітей, як-от оповідання «Біда навчить», «Метелик» і казка «Лелія». У казкових сюжетах Леся поєднувала європейські мотиви з елементами українського фольклору. - Переклади й публіцистика
Леся Українка активно перекладала світову класику українською мовою, писала літературно-критичні та публіцистичні статті. Її спадщина налічує майже тисячу листів, що є цінним джерелом для дослідників епохи. - Академічне зібрання творів
У 2021 році було опубліковано повне академічне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах, яке охопило нецензуровані тексти: поезію, драматургію, прозу, переклади, наукові й публіцистичні праці, а також листування та фольклорні записи.
Як жила Леся Українка в останні роки
Хвороба прогресувала, й лікарі радили поїздки в теплі краї. Але замість лікування в Єгипті, Леся разом із чоловіком Климентієм Квіткою часто витрачала зібрані кошти на етнографічні експедиції, щоб зберегти мелодії українських народних дум та пісень. Вона не припиняла творчої роботи навіть у періоди важкого фізичного болю.
З 1910 по 1913 рік поетеса подорожувала Кавказом та Єгиптом, намагаючись покращити здоров’я. Проте 19 липня (за старим стилем) 1913 року між першою та другою годиною ночі Леся Українка відійшла у вічність у грузинському місті Сурамі. Її тіло було перевезено до Києва й поховано на Байковому кладовищі. Похорон відбувся під жорстким наглядом поліції, яка заборонила промови й співи.
Ушанування пам’яті Лесі Українки
- Могила поетеси з 1951 року має статус пам’ятки історії національного значення.
- В Україні встановлено понад 90 пам’ятників та меморіальних дошок, присвячених Лесі Українці, ще понад десять – за кордоном.
- На честь письменниці названо вулиці, театри, бібліотеки, університети, археологічний музей у Луцьку. Її ім’я носять навчальні заклади в Австралії та багатьох інших країнах світу.
- Відкритий 1970 року астероїд №2616 отримав назву «Lesya» на честь відомої поетеси.
- 2020 року іменем Лесі Українки було названо площу в Мадриді.
- Існує низка літературних премій, покликаних вшанувати її внесок у розвиток дитячої та юнацької літератури, зокрема «Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки».
- Твори письменниці екранізуються, ставляться на театральних сценах і перекладаються багатьма мовами світу.
- 2001 рік ЮНЕСКО оголосило Роком Лесі Українки, відзначивши її міжнародне культурне значення.
Леся Українка – одна з найвеличніших постатей української літератури, яка всупереч важкій недузі та складним суспільним обставинам зберегла свою жагу до творчості й боротьби за національне та духовне відродження. Її поезії, драми й прозові твори наповнені ідеями свободи, людської гідності та відстоювання правдиво високих ідеалів. Вона не лише залишила по собі багату літературну спадщину, а й стала символом незламності та натхнення для нових поколінь українців і всього світу.