Хворий хлопчик Павлусь не може заснути й просить маму розповісти про ельфів — квіткових духів. З думкою про найстаршу ельфу Лелію він засинає й уві сні зустрічає чарівну дівчинку-ельфу з барвистими крильцями. Лелія доторкається до хлопця квіткою білої лілії, перетворюючи його на мак, і запрошує у нічний політ.
- У панському саду лелії скаржаться на сумну долю: їх зрізають для забаганок панночки.
- Далі Лелія веде Павлуся до міста, де на фабриці штучних квітів виснажені дівчата працюють у токсичній атмосфері. Хлопчик жахається умов праці.
- Нарешті вони прилітають до скромної хатини дівчини Мар’яни, чиє турботливе рукоділля зробило її білу лелію справді щасливою.
Пробудившись, Павлусь огортає матір з новою вдячністю, адже сон показав йому силу доброти й красу живої природи.
Зміст
Історія написання та публікації казки «Лелія»
- Орієнтовна дата створення: 1890 рік (лист Лесі Українки до брата Михайла Косача від 18 травня 1890 р.).
- Перша публікація: журнал «Ілюстрована бібліотека для молодіжі, міщан і селян»; згодом — збірка «Добрий чародій» (в-во «Каменяр», 1991).
- Місце натхнення: Волинь; письменниця вплела у європейський мотив ельфів українські фольклорні образи та поліські пісні.
- Улюблені квіти авторки: лілії, які вона вирощувала у Колодяжному й оспівала у поезії «На давній мотив».
Тема, ідея та символіка лелії у творі
- Тема: фантастичний сон-політ, що відкриває дитині правду про тяжку фабричну працю та справжню красу живих квітів.
- Ідея: уславлення доброти, виховання поваги до праці й замилування природою; протиставлення штучного та живого.
- Символіка лелії: біла лілія — квітка чистої любові й надії; її щасливий розквіт у Мар’яниній клумбі підсилює віру в силу турботи.
Головні персонажі казки «Лелія»: коротка характеристика
- Павлусь — чутливий хлопчик; у сні перетворюється на мак і пізнає світ квітів та людей.
- Лелія — найстарша ельфа; втілення милосердя, сяйва та крихкої краси.
- Мар’яна — бідна сільська дівчина, яка чесною працею «заробила» свою лелію й доглядає квітник із любов’ю.
- Панна — втомлена розкішшю, вона знецінює красу живих квітів, що підкреслює контраст соціальних світів.
- Фабричні робітниці — бліді дівчата, чия важка праця заради штучних квітів оголює соціальну несправедливість.
Мотиви народної творчості та соціальні акценти
У казці звучать поліські співи, згадуються чорнобривці, любисток, рута й барвінок — традиційні символи українських обрядів. Соціальний зріз виразний:
- показ контрасту між панською розкішшю та селянською працею;
- критика експлуатації жіночої праці на фабриках;
- утвердження цінності турботи про природу й «маленьку людину».
Чому варто прочитати «Лелію» сьогодні?
- Екологічний підтекст: текст спонукає берегти живе, а не задовольнятися «штучною красою».
- Соціальна чутливість: казка актуалізує тему справедливих умов праці.
- Виховний потенціал: твір навчає дітей співчуттю й любові до природи, а дорослих — відповідальності за свій вибір.
- Поетична мова Лесі Українки: образність, багата на метафори й фольклорні барви, зачаровує й сьогодні.