«Лелія» Леся Українка (дуже стислий переказ)

Хворий хлопчик Павлусь не може заснути й просить маму розповісти про ельфів — квіткових духів. З думкою про найстаршу ельфу Лелію він засинає й уві сні зустрічає чарівну дівчинку-ельфу з барвистими крильцями. Лелія доторкається до хлопця квіткою білої лілії, перетворюючи його на мак, і запрошує у нічний політ.

  • У панському саду лелії скаржаться на сумну долю: їх зрізають для забаганок панночки.
  • Далі Лелія веде Павлуся до міста, де на фабриці штучних квітів виснажені дівчата працюють у токсичній атмосфері. Хлопчик жахається умов праці.
  • Нарешті вони прилітають до скромної хатини дівчини Мар’яни, чиє турботливе рукоділля зробило її білу лелію справді щасливою.
    Пробудившись, Павлусь огортає матір з новою вдячністю, адже сон показав йому силу доброти й красу живої природи.

Історія написання та публікації казки «Лелія»

  • Орієнтовна дата створення: 1890 рік (лист Лесі Українки до брата Михайла Косача від 18 травня 1890 р.).
  • Перша публікація: журнал «Ілюстрована бібліотека для молодіжі, міщан і селян»; згодом — збірка «Добрий чародій» (в-во «Каменяр», 1991).
  • Місце натхнення: Волинь; письменниця вплела у європейський мотив ельфів українські фольклорні образи та поліські пісні.
  • Улюблені квіти авторки: лілії, які вона вирощувала у Колодяжному й оспівала у поезії «На давній мотив».

Тема, ідея та символіка лелії у творі

  • Тема: фантастичний сон-політ, що відкриває дитині правду про тяжку фабричну працю та справжню красу живих квітів.
  • Ідея: уславлення доброти, виховання поваги до праці й замилування природою; протиставлення штучного та живого.
  • Символіка лелії: біла лілія — квітка чистої любові й надії; її щасливий розквіт у Мар’яниній клумбі підсилює віру в силу турботи.

Головні персонажі казки «Лелія»: коротка характеристика

  • Павлусь — чутливий хлопчик; у сні перетворюється на мак і пізнає світ квітів та людей.
  • Лелія — найстарша ельфа; втілення милосердя, сяйва та крихкої краси.
  • Мар’яна — бідна сільська дівчина, яка чесною працею «заробила» свою лелію й доглядає квітник із любов’ю.
  • Панна — втомлена розкішшю, вона знецінює красу живих квітів, що підкреслює контраст соціальних світів.
  • Фабричні робітниці — бліді дівчата, чия важка праця заради штучних квітів оголює соціальну несправедливість.

Мотиви народної творчості та соціальні акценти

У казці звучать поліські співи, згадуються чорнобривці, любисток, рута й барвінок — традиційні символи українських обрядів. Соціальний зріз виразний:

  • показ контрасту між панською розкішшю та селянською працею;
  • критика експлуатації жіночої праці на фабриках;
  • утвердження цінності турботи про природу й «маленьку людину».

Чому варто прочитати «Лелію» сьогодні?

  • Екологічний підтекст: текст спонукає берегти живе, а не задовольнятися «штучною красою».
  • Соціальна чутливість: казка актуалізує тему справедливих умов праці.
  • Виховний потенціал: твір навчає дітей співчуттю й любові до природи, а дорослих — відповідальності за свій вибір.
  • Поетична мова Лесі Українки: образність, багата на метафори й фольклорні барви, зачаровує й сьогодні.
Скай - Освіта